безробіття: суть. шпори

Безробття характеризуться двома основними показниками:

Пдходящою вважаться робота, яка вдповда освт, профес (спецальност), квалфкац працвника  надаться в тй самй мс-цевост, де вн мешка. Заробтна плата й нш умови прац повинн вдповдати середньому рвню за даною професю. У раз немож-ливост надати таку роботу безробтному служба зайнятост може запропонувати йому пройти професйну перепдготовку або пдви-щити квалфкацю з урахуванням його здбностей, колишнього досвду  доступних для нього засобв навчання.

Безробтними вважаються працездатн громадяни працездатно-го вку, як з незалежних вд них причин не мають пдходящо ро-боти, заробтку (трудового доходу), зарестрован у державнй служб зайнятост та отримують вдповдну грошову допомогу, дйсно шу-кають роботу та здатн приступити до не.

втратив роботу 5; шукав  знайшов  б; закнчив працювати (пен-сонери, нвалди) 7; отримав роботу 8; показано на рис. 35.

Слд розрзняти незайняте  безробтне населення. Основн по-токи на ринку робочо сили, як формуються з тих, хто не належить до складу робочо сили /; належить до складу робочо сили 2; вдмо-вився вд пошукв роботи 3; зазнав невдач в пошуках роботи 4;

Рвень  структуру безробття визнача сукупнсть технко-тех-нологчних, органзацйно-виробничих, соцально-економчних та нших факторв. Ключовою проблемою регулювання зайнятост  досягнення оптимального поднання високо ефективност прац та надйних соцальних гарантй в умовах безробття,

Сутнсть ншого пояснення причин безробття виплива з того, що безробття вважають наслдком деформац та негнучкост рин-ку прац. В цьому випадку важливими заходами щодо подолання безробття  створення гнучкшо структури заробтно плати, про-ведення на ринку робочо сили стимулюючо полтики, яка за до-помогою брж прац, переквалфкац тощо з'дна безробтного з вльним робочим мсцем.

Кейнсанський пдхд до розумння проблеми вбача причини безробття у недостатньому сукупному суспльному попит. Держа-ва, пдвищуючи доходи або знижуючи податки, може збльшити в економц сукупний попит, що зумовить зростання попиту на ро-бочу силу, а це, в свою чергу, знизить рвень безробття.

Захдн економчн школи дотримуються рзних поглядв на суть та причини безробття. Так, класичний аналз не вбача у безро-бтт серйозно економчно проблеми, оскльки причиною його вва-жа надто високу заробтну плату, а в умовах вльного ринку такий стан довго збергатися не може. Дйовим заходом проти безробт-тя вважаться зниження заробтно плати до рвня економчно рв-новаги.

Загроза безробття в умовах Украни пов'язана не з кризою над-виробництва, вичерпанням мсткост ринку, як у захдному свт, а з сучасною кризою недовиробництва, неузгодженстю процесв вивльнення, перерозподлу та працевлаштування робтникв, тоб-то з глибокими деформацями, що мали мсце в попереднй еконо-мчнй систем, та наступною економчною полтикою.

Для суспльства небезпечним  не саме безробття, а вдсутнсть механзму його регулювання, надйного захисту безробтних.

Приховане безробття ма мсце, якщо кльксть працвникв на виробничих дльницях перевищу об'ктивно потрбну. Наслдка-ми його  депрофесоналзаця, низька яксть продукц, падння дисциплни прац, зрвнялвка в оплат прац, зниження реально заробтно плати. Серед поширених форм прихованого безробт-тя - вимушен виробнич просто з технологчних причин, прогули  просто, пов'язан з недобросовсним вдношенням робтникв до прац.

Особливе мсце в систем функцонування сукупного працвни-ка займа безробття. Багато представникв рзних напрямв еконо-мчно думки вважають безробття центральною проблемою сучас-ного суспльства. Воно  невд'мним атрибутом ринково економ-ки. На сьогодн, за даними 00Н, близько 800 млн чол., тобто прак-тично кожний третй працездатний у свт, не ма роботи взагал або ма випадковий чи сезонний заробток. Чим нижчий рвень соцально-економчного розвитку крани, тим вищий рвень безро-бття,  навпаки. На територ колишнього СРСР безробття було приховане (або внутршньозаводське).

Розглянемо суть, форми, прояви, основн чинники та важел регулювання рвнв безробття та нфляц, а також принципи та тенденц взамод цих складних соцально-економчних явищ.

Деяк захдн аналтики для оцнки стану економки або успш-ност економчно полтики використовують так званий "ндекс зли-денност", що явля собою суму рвнв безробття  нфляц. Тому невипадково, що значн зусилля вчених-теоретикв, практикв гос-подарювання, полтикв та урядовцв спрямован на подолання не-гативних соцально-економчних наслдкв безробття  нфляц, знаходження  запровадження методв регулювання економки, спрямованих на пдвищення зайнятост  стаблзацю цн.

Важливими проявами макроекономчно нестабльност, найгос-тршим соцальним лихом сучасно економки  високий рвень без-робття  висок темпи нфляц.

Порушення макроекономчно рвноваги, основою яко  врв-новажена взамодя сукупного попиту  сукупно пропозиц, при-зводить до дестаблзац економчно системи, руйнац господар-ських зв'язкв, соцально-економчних потряснь.

Втрата мобльност, динамчност та гнучкост економчно сис-теми, нездатнсть свочасно  повною мрою пристосуватись до змн внутршнх умов  функцонування, навколишнього середовища означа макроекономчну нестабльнсть.

W 4. Макроекономчна нестабльнсть  безробття

Роздл W 4. Макроекономчна нестабльнсть  безробття